ВИШИКО́ВУВАТИСЯ

ВИШИКО́ВУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́ШИКУВАТИСЯ, ується, док. 1. Ставати, розміщатися в ряд, шеренгу або рядами, шеренгами. Швидко одягалися солдати, вибігаючи на подвір’я, вишиковувались у дві довгих шереги (Шиян, Вибр., 1947, 25); Кораблі вишиковуються на зовнішньому рейді (Кучер, Чорноморці, 1956, 218); Навскоси вишикувались дев’ятий і десятий класи (Донч., IV, 1957, 303). 2. тільки док., перен. Бути розміщеними в одну лінію, в ряд. Вздовж залізничної колії вишикувались численні циліндричні сховища (Шовк., Інженери, 1956, 5). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 541.