ВИЧА́ВЛЮВАТИСЯ
ВИЧА́ВЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ВИ́ЧАВИТИСЯ, иться, док. 1. При натискуванні, надушуванні виділятися з чого-небудь (про рідину, рідку масу і т. ін.).
2. тільки недок. Пас. до вича́влювати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 537.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ВИЧАВНИ́Й →← ВИЧА́ВЛЮВАТИ