ВИЦІЛО́ВУВАТИСЯ

ВИЦІЛО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́ЦІЛУВАТИСЯ, уюся, уєшся, док., розм. 1. Цілуватися багаторазово, палко. Рибалки, витріщившись, дивувались, що панич так обнімається та виціловується з їх чорним товаришем (Мирний, І, 1954, 349). 2. тільки недок. Пас. до виціло́вувати. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 536.