ВИХИ́ТУВАННЯ
ВИХИ́ТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. вихи́тувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 526.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ВИХИ́ТУВАТИ →← ВИХИ́ТРЮВАТИСЯ