ВИТРА́ВНИК
ВИТРА́ВНИК, а, ч. Робітник, який витравлює малюнок, візерунок, напис на тканині, металі і т. ін.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 516.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ВИТРА́ВНИЦЯ →← ВИТРАВНИ́Й