ВИСУ́ШУВАННЯ

ВИСУ́ШУВАННЯ, я, с. Дія за знач. вису́шувати. Переорювання поля після просапних під посів озимої пшениці призводить до висушування грунту (Колг. Укр., 7, 1956, 15). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 506.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ВИСУ́ШУВАТИСЯ →← ВИСУ́ШУВАНИЙ

T: 183