ВИРУБНИ́Й

ВИРУБНИ́Й, а́, е́. 1. Стос. до вирубування лісу. В епоху Київської Русі існували різні системи землеробства — вирубна, перелогова та парова з двопільною і трипільною сівозмінами (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 403). 2. Признач. для вирубування деталей з металу. Вирубний штамп. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 476.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ВИРУ́БУВАННЯ →← ВИ́РУБКА

T: 116