АГА́КАТИ
АГА́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Погоджуючись із співрозмовником або потверджуючи його слова, говорити часто "ага". Порох, подумавши трохи, знову писав, ..знову одгаркувався, агакав та егекав… (Мирний, II, 1954, 146).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 15.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
АГА́КНУТИ →← АГА́КАЛО