АВТУ́РА

АВТУ́РА, и, ж. Збірн. до а́втор. До участі в передачах місцевого радіо залучається широка автура з числа трудящих міст і сіл (Рад. Укр., 7.V 1957, 1); Серед автури видавництва багато молодих письменників (Літ. газ., 8.ІV 1958, 4). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 15.