АВТОХТО́Н

АВТОХТО́Н, а, ч., книжн. Корінний житель країни або місцевості; абориген, тубілець. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 15.