ВИНУВА́ТНИЦЯ
ВИНУВА́ТНИЦЯ, і, ж. Те саме, що винува́тиця.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 444.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ВИНУВА́ТО →← ВИНУВА́ТИЦЯ