ВИДЕЛКУВА́ТИЙ

ВИДЕЛКУВА́ТИЙ, а, е. Який формою нагадує виделку. Виделкуваті її [стереотруби] створи лежали на скирті (Кучер, Чорноморці, 1956, 127). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 384.