ВИГНІ́ЧУВАТИСЯ

ВИГНІ́ЧУВАТИСЯ, ується, недок. 1. Видалятися з чогось при стискуванні, здавлюванні. 2. Пас. до вигні́чувати 1. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 374.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ВИГНА́НЕЦЬ →← ВИГНІ́ЧУВАТИ

T: 151