АВТОБРОНЬОВИ́К

АВТОБРОНЬОВИ́К, а, ч. Бронемашина, броньови́к. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 11.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

АВТОБУДІВНИ́К →← АВТОБРОНЕТА́НКОВИЙ

T: 442