АВТЕНТИ́ЧНИЙ

АВТЕНТИ́ЧНИЙ, а, е. Справжній, дійсний. Тепер усе виявилось, і автентичні документи в руках у нас (Коцюб., III, 1956, 313); // Який походить з першоджерела, який відповідає оригіналові. Встановлення автентичного критично перевіреного тексту Франкових творів — це.. проблема текстологічна, що вимагає розв’язанпя (Від давнини.., 1, 1960, 483). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 10.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

АВТО́ →← АВТЕНТИ́ЧНІСТЬ

T: 115