АВАНТЮ́РНИЦЯ

АВАНТЮ́РНИЦЯ, рідко АВАНТУ́РНИЦЯ, і, ж. Жін. до авантю́рний. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 8.