АВАНТУ́РНИК
АВАНТУ́РНИК див. авантю́рник.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 8.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
АВАНТУ́РНИЦЬКИЙ →← АВАНТУ́РА