ЯСНИ́ТИСЯ

ЯСНИ́ТИСЯ, ни́ться, недок. Те саме, що ся́яти. — Я бульбашка мильна, мінлива, грайлива, я легша за все і ясніша за все. Від мене, дивіться, і сонце ясниться (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 55); Стоїть він, дивиться. І зір від спогадів ясниться. Той самий сад… Той самий двір, знайомий до дрібниці (Забіла, У.. світ, 1960, 98). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 656.