ЮВІЛЕ́ЙНИЙ

ЮВІЛЕ́ЙНИЙ, а, е. Стос. до ювілею. Ювілейний рік Ленінського комсомолу став роком дальшого зростання громадської і виробничої активності молодих трудівників сільського господарства республіки (Ком. Укр., 10, 1968, 33); // Який влаштовується, випускається, друкується тощо на честь ювілею, з приводу ювілею. Надвечір у городі не можна було вже знайти в газетярів ювілейного номера з портретом Шевченка (Вас., І, 1959, 365); Колись у «Киевской старине» надрукована була про Миколу Віталійовича [Лисенка] ювілейна стаття Михайла Старицького (Рильський, III, 1955, 358). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 612.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ЮВІЛЯ́НТ →← ЮВІЛЕ́Й

T: 105