ЩУРЯ́1

ЩУРЯ́1, я́ти, с. Маля щура (див. щур1). ЩУРЯ́2, я́ти, с. Пташа щура (див. щур2). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 611.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ЩУРЯ́ЧИЙ1 →← ЩУРОЛО́В

T: 62