ЩЕНЯ́ТКО
ЩЕНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до щеня́ 1. [Лев:] Еге! то знаю ж я! То Потерчата! Ну-ну, чекайте ж, приведу я взавтра щеняток-ярчуків, то ще побачим, хто тут заскавучить! (Л. Укр., III, 1952, 222).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 581.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ЩЕНЯ́ЧИЙ →← ЩЕНЯ́