ЩА́ВЛИК
ЩА́ВЛИК, а, ч. Зменш.-пестл. до щаве́ль. Борщ був нізчимний. Ані м’яса в ньому, ані сала, ані будь-яких інших присмаків. Щавлик та картопля, та квасолин з десяток (Збан., Сеспель, 1961, 386).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 571.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ЩАДІ́ННЯ →← ЩАВЛЕВОКИ́СЛИЙ