ВИ́РИТИ

ВИ́РИТИ див. вирива́ти2. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 469.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ВИ́РИТИЙ →← ВИ́РИСУВАТИСЯ

Смотреть что такое ВИ́РИТИ в других словарях:

ВИ́РИТИ

Ви́рити . См. ІІ. Вирива́ти. Вирити, рю, риш, гл. Кружиться водѣ или какому либо предмету въ водѣ вокругъ центра, въ водоворотѣ. Мнж. 179. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 182.... смотреть