ШРУ́БКА
ШРУ́БКА, и, ж., діал. Гайка. Мій автомат ріже шрубки .(Смолич, Сорок вісім.., 1937, 293); Винний прес уже два дні як у коваля, який має замінити на ньомі одну шрубку (Томч., Жмепяки, 1964, 79).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 530.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ШРУБО́К →← ШРУ́БИК