ШПУРЛЯ́ННЯ

ШПУРЛЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. шпурля́ти. А нащо каміння шпурляв? От тобі за. шпурляння й маєш (Сл. Гр.). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 528.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ШПУРЛЯ́ТИ →← ШПУ́РИТИ

T: 101