ШПИГА́ТИСЯ
ШПИГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., розм. Дошкульно зачіпати один одного. [Козубська:] Ніколи хам панові під плече не підійде! [Олеся:]/ вже знову почали шпигатись! Марфушо, я розгніваюсь на тебе (Кроп., II, 1958, 253).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 519.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ШПИГИНА́Р →← ШПИГА́ТИ