ШПАЧИ́ХА
ШПАЧИ́ХА, и, ж., розм. Самиця шпака.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 518.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ШПАЧКА́РНЯ →← ШПАЧИ́НИЙ