ШПАЧИ́ХА

ШПАЧИ́ХА, и, ж., розм. Самиця шпака. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 518.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ШПАЧКА́РНЯ →← ШПАЧИ́НИЙ

T: 119