ШПАРКЕ́НЬКО

ШПАРКЕ́НЬКО. Присл. до шпарке́нький. Коник ось шпаркенько Припустив та й проскочив Геть у гори… (Манж., Тв., 1955, 190). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 516.