Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
шпіц 1. кінчик, верхівка (ср, ст)◊ бра́ти на шпіц кпити, жартувати, насміхатися (ст)|| = лаха дерти ◊ да́ти шпіца копнути в сідниці (м, ср, ст)|| = копен-дупен дати ◊ на шпіц із гострим кінцем; гостро (ср, ст): Директор Кокорудз дуже рідко коли з'являвся на коридорі; коли часом під час перерви виходив з канцелярії із золотим “цвікером” на чорному шнурочку, із жовтими короткими вусами, засмаленими від цигар, а гострою борідкою “на шпіц”, тоді раптово все стихало в коридорі, а глибоким поклонам не було кінця (Дзедзик); Мешти на шпіц вже вийшли з моди, тепер носять з круглим носиком (Авторка)||шпіцастий ◊ трима́ти фа́сун свій як шпіц = трима́ти шпіц ◊ трима́ти шпіц достойно, гідно поводитися (ср, ст)||тримати фасун, тримати фасун свій як шпіц ◊ шпіц в сра́ку вул. копняк у сідниці (м, ср, ст)|| = копняк в приписове місце 2. вул. чоловічий статевий орган (ст)|| = будуляк ◊ зла́пати на шпіц вульг. заразитися венеричною хворобою (ст) 3. вул. підліток; хлопчина (ст)|| = бейлик... смотреть
ШПІЦ, а́, ч.Невеликий кімнатний собака з вузькою маленькою мордою, стоячими вухами і густою довгою пухнастою шерстю перев. білого кольору.[Молчалін:] В... смотреть
Шпіц:— вільне місце в кінці газетної сторінки [17]— «під шпіц»: вільне місце на кінці газети [VI]— Шпіц: під шпіц викладене як «вільне місце на кінці г... смотреть
-а, ч. Невеликий кімнатний собака з вузькою маленькою мордою, стоячими вухами і густою довгою пухнастою шерстю перев. білого кольору.
імен. чол. роду, жив.зоол.шпиц
[szpic]ч.szpic
-а, ч. Невеликий кімнатний собака з вузькою маленькою мордою, стоячими вухами і густою довгою пухнастою шерстю перев. білого кольору.
Шпіц, -ца́; шпіци́, -ці́в
Spitz, Pomeranian (dog)
шпіц іменник чоловічого роду, істота
lat. spitzшпиц
шпіц, -а
Шпиц
шпиц