ШО́РХАННЯ

ШО́РХАННЯ, я, с. Дія за знач. шо́рхати і звуки, утворювані цією дією. Світло гасне і з тихим шорханням розходиться завіса (Смолич, Театр.., 1946, 3). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 511.