ШМУЦТИ́ТУЛ

ШМУЦТИ́ТУЛ у, ч., друк. Паперовий аркуш на початку книжки (перед титулом) або перед її частинами чи розділами, на якому розташовують заголовок, ілюстрацію і т. ін. Збірка "Жартівливі пісні".. має мальовану.. суперобкладинку та шмуцтитули (Нар. тв. та етн., 2, 1968, 28). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 503.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ШНІ́ЦЕЛЬ →← ШМУ́КЛЕРСЬКИЙ

T: 123