Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ШКРА́БИ, ів, мн. (одн. шкраб, а, ч.), діал.Шкарбани.Ноги [Юрка] хутко мокріли й мерзли в дірявих шкрабах (П. Козланюк).
-ів, мн. (одн. шкраб, -а, ч.), зах. Шкарбани.
-ів, мн. (одн. шкраб, -а, ч. ), зах. Шкарбани.
див. чоботи
шкра́би старі черевики або чоботи (ср, ст)||шлапак