ШКОДЛИ́ВО
ШКОДЛИ́ВО, розм. Присл. до шкодли́вий. Очиці його шкодливо застрибали (Хижняк, Невгамовна, 1961, 64).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 479.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ШКОДУВА́ТИ →← ШКОДЛИ́ВИЙ