ВИ́ПРОПАДАТИ
ВИ́ПРОПАДАТИ, ає, док., розм. Пропасти, зникнути один да одним. — Всі відьми й відьмаки випропадали: не стало їм життя поміж теперішніми людьми (Гончар, Людина.., 1960, 184).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 462.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ВИ́ПРОСИТИ →← ВИ́ПРОМЕНИТИ