ШКЕ́РТИК
ШКЕ́РТИК, а, ч., мор. Зменш. до шкерт. Запара кидав відро в море, спритно набирав ним води і, витягнувши за шкертик на палубу, міряв температуру (Трубл., Лахтак, 1953, 197).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 474.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ШКЕТ →← ШКЕРТ