ШКІРОЗАМІ́ННИК

ШКІРОЗАМІ́ННИК, а, ч. Замінник шкіри (у 2 знач.). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 477.