ВИ́ПРАВИТИ

ВИ́ПРАВИТИ див. виправля́ти. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 459.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ВИ́ПРАВИТИСЯ →← ВИПРА́ВДУВАТИСЯ

T: 72