ШЕСТИГРА́ННИЙ

ШЕСТИГРА́ННИЙ, а, е. Який має шість граней. Великим шестигранним олівцем інженер швидко-швидко креслив на аркуші паперу схему всієї системи водопони-ження (Жур., Вечір.., 1958, 131); [Оксана:] Ми вивели, знаєш, яке жито? Шестигранне. В кожному кущі 60-70 стеблин (Мик., І, 1957, 461); іноді кристалики льоду утворюються.. у вигляді шестигранних стовпчиків (Наука.., 5, 1958, 39). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 447.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ШЕСТИГРА́ННИК →← ШЕСТИГОДИ́ННИЙ

T: 100