ШЕЗЛО́НГ
ШЕЗЛО́НГ, а, ч. Легке розсувне крісло, в якому можна напівлежати. Пасажири в легких літніх костюмах сиділи в шезлонгах або бавилися в корабельний теніс (Панч, Ерік.., 1950, 23).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 436.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ШЕЙХ →← ШЕДЕ́ВР