ШАМПА́Н

ШАМПА́Н, у, ч., заст. Шампанське. Дайте-но нам, щоб розвіяти страх, Устриць, шампану, любові! (Рильський, І, 1960, 307); Пили там французькі шампани, а заїдали живими хорлянськими устрицями (Гончар, II, 1959, 44); * У порівн. Напивались [ми] різким осіннім повітрям, яке грало на сонці наче шампан (Коцюб., II, 1955, 248). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 402.