ШАБАТУ́РОЧКА
ШАБАТУ́РОЧКА, и, ж., діал. Пестл. до шабату́рка. Нарешті я маю за дві крашанки повнісіньку шабатурочку червоненьких паперових пістонів (Мик., Повісті.., 1956, 5).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 393.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ША́БАШ →← ШАБАТУ́РКА