ВИ́ПЛАТ
ВИ́ПЛАТ, у, ч. Те саме, шо ви́плата.
На ви́плат — з виплатою частинами, у кілька строків. [Карпо:] Ми домовилися з графом, що він нам, громаді, значить, віддасть землю на виплат (Мокр., П’єси, 1959, 280).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 453.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ВИ́ПЛАТА →← ВИПЛА́КУВАТИСЯ