ЧОТИРИКОЛЬОРО́ВИЙ
ЧОТИРИКОЛЬОРО́ВИЙ, а, е. Те саме, що чотирико́лірний.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 368.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ЧОТИРИКО́РПУСНИЙ →← ЧОТИРИКОЛІ́СНИЙ