ЧОТИРИГОЛО́ВИЙ
ЧОТИРИГОЛО́ВИЙ, а, е.
1. Який має чотири голови (див. голова́ 1).
2. архт. З чотирма куполами.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 367.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ЧОТИРИГОЛО́СИЙ →← ЧОТИРИГЛА́ВИЙ