ЧМАНА́

ЧМАНА́, и́, ж., розм. Те саме, що очмана́. — Ти чого, мала чмано, сама собі хихикаєш? — здивувалася мати, відриваючись од печі (Стельмах, І, 1962, 155). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 345.