ЧИСТОПЛЮ́ЙКА

ЧИСТОПЛЮ́ЙКА, и, ж., розм., зневажл. Жін. до чистоплю́й. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 336.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ЧИСТОПЛЮ́ЙСТВО →← ЧИСТОПЛЮ́Й

T: 118