ЧЕРКЕ́СКА1

ЧЕРКЕ́СКА1 див. черке́си. ЧЕРКЕ́СКА2, и, ж. 1. Старовинний верхній чоловічий одяг з сукна з прорізами і відкидними рукавами. Через яку там годину іде писар повагом. Ще молодий, шапка набакир, у китайчастій [китайковій] черкесці і в опойкових чоботях (Стор., І, 1957, 78); На одному верхівцеві, з пухнастими вусами, поверх жупана була черкеска з вильотами, а на ногах червоні сап’янці (Панч, Гомон. Україна, 1954, 24). 2. Затягнутий у талії, з газирями на грудях верхній одяг, поширений у всіх народів Кавказу, а також у кубанських і терських козаків. Он він стоїть у просторій черкесці серед блискучих своїх ад’ютантів, суворий, замкнутий, оповитий легендами витязь-джигіт карколомного білого Арарату (Гончар, II, 1959, 204). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 309 - 310.