ЧЕРЕВОМО́ВЛЕННЯ
ЧЕРЕВОМО́ВЛЕННЯ, я, с. Мовлення, при якому не ворушаться губи, через що звуки ніби линуть з живота, черева.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 303.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ЧЕРЕВОМО́ВНИЦЯ →← ЧЕРЕВОМО́ВЕЦЬ