ЧЕРЕВОМО́ВЛЕННЯ

ЧЕРЕВОМО́ВЛЕННЯ, я, с. Мовлення, при якому не ворушаться губи, через що звуки ніби линуть з живота, черева. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 303.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ЧЕРЕВОМО́ВНИЦЯ →← ЧЕРЕВОМО́ВЕЦЬ

T: 117