ЧЕРВОНОФЛО́ТЕЦЬ
ЧЕРВОНОФЛО́ТЕЦЬ, тця, ч. Рядовий моряк Військово-Морського Флоту СРСР. Червонофлотець сидів на порожній лаві, попихкуючи прокуреною люлькою (Кучер, Чорноморці, 1948, 16).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 299.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ЧЕРВОНОФЛО́ТСЬКИЙ →← ЧЕРВОНОПРА́ПОРНИК