ЧЕРВОНОКО́РИЙ

ЧЕРВОНОКО́РИЙ, а, е. Який має червонувату кору. Молода червонокора вишенька боязко й соромливо стукала у вікно сніжно-білою галузкою (Дмит., Наречена, 1959, 169). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 299.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ЧЕРВОНОКРІ́ВЕЦЬ →← ЧЕРВОНОКОЗА́ЧИЙ

T: 133